«Кольорова музика»

Людей мистецтва завжди турбувала проблема синтезу музики і кольору. Є таке поняття, як синопсія – це асоціація між зоровими і слуховими враженнями. Зв’язок між звуком і кольором був відомий ще стародавнім народом Китаю, Індії. При співставленні мажору і мінору звичайно виникає відчуття світлотіні: мажор – «світлий лад», мінор – «темний лад».

Існує ще таке поняття – як кольоровий слух. Це загальна назва зорово-слухових асоціацій. Посередньою ланкою у винекненні кольорово-музичних асоціацій є емоційно-смислова оцінка темберів і тональностей. При цьому окремі тони і тональності музичних творів асоціюються з певними кольорами. Кольоровий слух залежить від індивідуально-психологічних особливостей музичного сприймання та музичного виховання.

Музика – це передусім мова відчуттів. Знайомлячи дитину з творами яскравого емоційного забарвлення, її спонукають до співпереживання, роздуму про почуте, але діти завжди чекають розповіді про зміст музики. Тому слід використовувати кольорові наочні посібники.

Такі посібники створюють у малюків необхідні зорові уявлення для кращого засвоєння навчального матеріалу.

Наочність не лише полегшує пізнавальну діяльність вихованців, а й організовує їх сприйняття, активізує процесс запам’товування.

Кольоровіатрибути використовуються в різних видах музичної діяльності.

Необхідно порівнювати звуки в музиці з кольорами, а мелодію – з лініями в малюнках.

Кольори допомагають і під час вивчення музичної грамоти:

Синій – До, Ре – зелений,

Мі – салатовий, не темний.

Фа – це сонця жовтий зайчик.

Соль – оранжевий, гарячий,

Ля – такий, як мак, червоний,

Сі – рожевим цвітом повний,

У музичній гамі звуки

Як барвисті мильні кульки.

Використання кольорів у музичному вихованні стимулює творчий потенціал особистості. Музично-кольорову творчість дитини слід розуміти не як мету, а як засіб всебічного розвитку. Це дасть позитивні наслідки, які мають важливе значення для індивідуального розвитку дітей.

«Як прищепити дитині любов до слухання музики»

Музика в житті дитини спочатку лише фон, на який не звертають уваги. Адже дорослі вже і не пам’ятають особливості дитячого сприйняття музики, яке полягає в тому, що маленькі дітки музику ніби не чують – вони не реагують на неї, можуть спокійно займатися своїми справами: малювати, гратися. Звичайно, навіть таке пасивне слухання музики залишається у підсвідомості дитини. Але дитині можна допомогти почути музику, щоб її сприйняття було змістовним і обміркованим.

Найпростіший спосіб – це потанцювати або помарширувати під ритмічну музику, разом з сестричкою, або з улюбленою іграшкою! Другий спосіб – це зацікавити дитину. Для прикладу можна провести гру «На що схожа музика?» Тоді дитина спробує вгадати, що вона почула в мелодії: шум дощу, шелест листя, спів пташок. Для цієї гри підійдуть такі програмові твори: «Пори року» П. Чайковського та Вівальді. П’єси, які не мають певного сюжету, по – своєму корисні тим, що з часом дитина зможе вигадати до неї свою історію, і навіть намалювати до неї малюнок. Улюблена музика може стати чудовим обрамленням дня, супроводжувати сон дитини, слугувати фоном для занять. Але дуже важливо не «перевантажити» дитину музикою, не втомити дитину. Музика повинна приносити задоволення, а не перетворюватися на докучливій гамір.

Поступово дитина звикає до життя під музику, що звучить ніжно, мелодійно, якісно. Дитина починає розрізняти відтінки та окрасу мелодії, її світ збагачується, а почуття – стають виразніші. З часом, коли дитина навчиться з задоволенням слухати музику, більш ніж 30 хв., можна влаштовувати домашній концерт: відкласти всі справи, гарно вдягтися, створити атмосферу справжнього свята. Самі «активні слухачі», років в 5 – 6 вперше потрапляють на справжні концерти. Але багатьом діткам до вподоби музикування в домашніх умовах. В решті – решт, де, як не вдома ми можемо сміливо пострибати на дивані чи потанцювати під улюблену пісню!

Звичайно, було б дуже чудово, якби у вашому домі була можливість слухати живу музику(ф-но, скрипка, гітара). Деякі інструменти, найпростіші, може залюбки освоїти ваша дитина(сопілка, барабан, металофон) До речі, один з самих казкових звуків можна відтворити за допомогою гітари та жменьки рисової крупи. Якщо повільно висипати рисову крупу на струни лежачої гітари, вона створить тихий і надзвичайно казковий дзвін! Вашій дитині сподобається! Музикуйте і експериментуйте!