Музично-виховна концепція Золтана Кодая

Золтан Кодай (1882–1967) – угорський композитор, фолькло-

рист і педагог – розглядав питання музичного виховання у контексті

гармонійного виховання людини. На його думку, кінцева мета

музичного виховання – "разом з учнем проникати в душу музики,

прагнучи, щоб і музика проникала в душу учня". Для музично-ви-

ховної концепції З. Кодая характерні:

 опора на національну інтонаційно-ладову і метроритмічну

основи;

 розвиток співацько-хорових традицій європейської музичної

педагогіки;

 прагнення розширити музичну грамотність дітей;

 орієнтація на масове музичне виховання.

Золтан Кодай вважав, що не існує немузикальних дітей, а нему-

зикальні дорослі – це ті, чия музикальність у дитинстві не була по-

мічена та розвинена. З ініціативи З. Кодая у загальноосвітніх школах

38 Теорія та методика музичного виховання дітей дошкільного віку

музичні заняття почали вводити як обов’язкову щоденну дисциплі-

ну, оскільки його концепція довела, що заняття музикою стимулю-

ють успіхи учнів з інших предметів. Окрім того, з ініціативи педа-

гога також створювали школи з поглибленим вивченням музики.

На думку Золтана Кодая, осягнути істинну музичну культуру

можливо лише за допомогою активної музичної діяльності. І саме

практика музикування, особливо єдиним природнім "інструментом"

людини – голосом, – чи не найліпше розвиває ладовий слух, що є

фундаментом музикальності. Тому головним видом музичних занять

у загальноосвітній школі Кодай вважав хоровий спів, який мав

забезпечувати виховання музичного слуху, музичного сприйняття,

музичних уявлень учнів у процесі музичної діяльності. Насамперед

особливу увагу угорський педагог приділяв ознайомленню дітей з

народною піснею, яку вважав рідною музичною мовою. Її, як і рідну

словесну мову, слід опановувати якнайраніше. А ознайомлення з інст-

рументальною музикою З. Кодай взагалі не рекомендував на початко-

вому етапі навчання і радив вводити його лише у 3-4-х класах за-

гальноосвітньої школи разом із ознайомленням з піснями інших

народів.

Окрім того, ще одним важливим завданням З. Кодай вважав нав-

чання дітей музичної грамоти, розвиток уміння співу по нотах і запису

мелодії нотами зі слуху. Щоб полегшити і прискорити цей процес, на

всіх етапах навчання він рекомендував використовувати метод

відносної (ладової) сольмізації, який передбачав: буквені назви звуків,

умовні ритмічні малюнки, ручні знаки, що позначають кожен звук