Граємо ритмуємо із клавесами

Перкусійні інструменти — перші помічники музичного педагога. Вони допомагають розвивати у дітей тембровий слух, відчуття ритму, дрібну та крупну моторику, а ще — початкові навички імпровізації. Практик ділиться досвідом, як ефективно застосовувати на заняттях один із елементарних перкусійних інструментів — клавеси, які ще називають ритм-паличками

 

Клавеси — це гладкі дерев’яні палички, які зручно і приємно тримати в долонях. Основний прийом гри простий — стукати однією паличкою об другу, а звук вони видають дзвінкий та чіткий.

Ви помітили, що слово «клавеси» трохи схоже на слова «клавіши», «клавесин»? Усі вони походять від латинського clavis — ключ. У сучасній іспанській мові clave якраз і означає «ключ» (як-от до загадки або шифру), а ще — «наріжний камінь». Цим самим іспанським словом — clave — в афро-кубинській та латиноамериканській музиці позначають важливий ритмічний рисунок. Він ніби збирає музичний твір докупи, «тримає» його, як наріжний камінь тримає будівлю. А грають цей ритм тими самими дерев’яними паличками, які так і називають — claves. В українській мові це слово перетворилося на «клавеси».

На клавесах дітям легко створювати акомпанемент до будь-якого музичного твору, простукувати ритм мелодії або вірша. Клавеси можна перетворити й на універсальний реквізит! Ці дві палички за допомогою дрібки фантазії стають чим завгодно: ніжками, ріжками, вушками, дверима, колесами тощо. На одних лише клавесах діти зможуть зобразити легкий дощик або потужну зливу, сильний грім, шурхіт вітру або звук кроків. У Додатку 1 — інші варіанти для «перетворень» клавесів.

Додаток 1 На що можуть перетворитися клавеси Бурульки, що звисають з даху — тримаємо клавес за один кінець, другий вільно розгойдуємо. Лижі — кладемо клавеси перед собою на підлогу паралельно один одному й рухаємо вперед-назад по черзі. Ріжки — приставляємо клавеси до голови , промовляємо «ме» або «му». Педалі велосипеда — тримаємо клавеси кінцями від себе, крутимо, наче педалі. Мотор — тримаємо клавеси горизонтально перед собою, обертаємо один навколо одного. Скрипка — затискаємо один кінець клавеса між плечем і підборіддям, другий кінець тримаємо пальцями. Іншим клавесом ковзаємо поперек «струн скрипки», наче смичком. У подібний спосіб зображуємо гру на трубі, барабані, флейті, саксофоні тощо. Антени або проблискові маячки автомобіля — приставляємо клавеси до голови, рухаючи ними неузгоджено між собою, видаємо звук «і-у, і-у». Гойдалка — один клавес кладемо на підлогу, інший згори поперек нього. Ставимо по два пальчики на кожен кінець верхнього клавеса і «гойдаємося». Багаття — складаємо клавеси купою, над якою «гріємо руки», стрибаємо через «багаття». Молоток і цвях — ставимо один клавес на підлогу вертикально, стукаємо по верхньому кінцю другим клавесом. Диригентська паличка — вмикаємо музичний твір, ритмічно махаємо перед собою одним клавесом.

 

Які розв’язуємо завдання

Під час ігор із клавесами прагну, щоб діти набули певних умінь — від простіших до складніших (див. Схему). Окрім відчуття ритму, розвиваю в дітей динамічний та тембровий слух, пам’ять, реакцію, спостережливість, ініціативність. Завдання добираю відповідно до віку дітей. Також орієнтуюся на їхній досвід ігор із клавесами, на те, що вони вже вміють.

Чого можуть навчитися діти за допомогою клавесів

 

Як «познайомити» дітей із клавесами

Починати ліпше з одного клавеса, щоб діти упевнено відчули його в руках. Потім переходьте до вправ із двома клавесами. Завдяки цій роботі в дітей добре розвиваються не тільки відчуття ритму, слух, а ще й координація, вправність рухів, дрібна та крупна моторика.

Вправи з одним клавесом Катайте клавес у долонях так, ніби грієте руки. Покладіть клавес на долоню (на подушечки) і тримайте баланс, щоб клавес не впав. Потім тримайте баланс, поклавши клавес на два пальці. Візьміть клавес пальцями та крутіть зап’ястком . Спочатку — в один бік, потім — у другий. Візьміть клавес пальцями горизонтально. Хитайте його ліворуч-праворуч лише рухами пальців. Затисніть край клавеса вертикально у правому кулаці. Потім ухопіть за вільний край пальцями лівої руки й перехоплюйте далі — ніби «підніміться та спустіться» по мотузці. Потім поміняйте руки. Проведіть клавесом по всьому тілу: за спиною, під ногами, над головою. Потім зробіть «вісімку» під ногами, перехоплюючи клавес різними руками.

 

Вправи із двома клавесами Затисніть клавеси між долонями й покатайте обидва водночас. Легкими рухами «забивайте» один клавес іншим, ніби це цвях і молоток. Потім поміняйте руки. Тримайте один клавес посередині, а іншим ударяйте то по правому, то по лівому боці. Поставте клавеси вертикально один на один, стукайте кінцями. Постукайте клавесами один об один із різною гучністю. Стукайте клавесами із різною динамікою та інтенсивністю. Усі характеристики озвучуйте разом із дітьми: «Нумо постукаймо гучно/тихо, грубо/обережно, швидко/повільно». Постукайте клавесами праворуч та ліворуч від себе. Постукайте паличками по підлозі, килиму, або по великій книзі, як по барабану. Сядьте на підлогу, витягніть ноги. Стукайте клавесами по черзі між колінами, ліворуч та праворуч від ніг. Сядьте на підлогу, витягніть ноги. Простукайте нескладний ритм, нехай діти його повторять. Відтак стукайте ритм, як у попередній вправі — між колінами, ліворуч та праворуч від ніг. Ускладнення: нехай кожна дитина по черзі простукає власний ритм. Перехрестіть клавеси і постукайте ними. Ускладнення: перехрестіть передпліччя та стукайте клавесами в такому положенні. Потім поміняйте руки. Станьте рівно. Із клавесами в руках нагніться якомога нижче, постукайте по підлозі. Випрямтеся, витягніть руки і постукайте клавесами над головою. Візьмість клавеси у різні руки, заведіть їх за спину й стукайте в такому положенні. Одним клавесом стрибайте по тілу знизу вгору, а іншим — навпаки. Одним клавесом малюйте коло на підлозі, іншим — у повітрі. Заплющіть очі, крутіть клавеси перед собою, потім наосліп поєднуйте їхні кінці в повітрі.

Завдяки своїй простій формі клавеси мають чимало варіантів звуковидобування. Наводжу деякі в Додатку 2.

Додаток 2 За допомогою яких прийомів грати на клавесах Стукаємо клавесами навхрест, при цьому змінюємо положення — згори то один, то другий. Кладемо один клавес на підлогу, не тримаємо його рукою. Стукаємо по ньому іншим. Порівнюємо, чи відрізняється звук, коли перший клавес лежить на підлозі й коли тримаємо його рукою. Тремо один клавес об другий. Ставимо клавес на підлогу вертикально, стукаємо другим згори. При цьому пробуємо стукати різними частинами другого клавеса — кінцем, серединкою. Порівнюємо звук. Кладемо клавеси на підлогу перед собою, катаємо їх вперед-назад, як полінця. Слухаємо уважно, бо звук виходить дуже тихий. Тримаємо клавеси в долонях вертикально, перекочуємо їх так, щоб клавеси не впали. Один клавес кладемо на підлогу горизонтально, кінцем другого підштовхуємо, щоб перший котився. Тримаємо один клавес горизонтально перед собою за серединку. Другим стукаємо по черзі то по одному, то по іншому кінцю першого. Кладемо на підлогу кілька клавесів щільно один до одного. Утримуємо їх зкраю, щоб не зсувалися. Проводимо по ним ще одним клавесом, як по ксилофону. Стукаємо клавесами, як по барабану, по гумовому м’ячу, повітряній кульці, затиснутій між колін, по мисці, перевернутій догори дном, по пластиковій кришці. Одним клавесом стукаємо по підлозі, а другим шурхаємо.

 

У чому користь ігор із клавесами з віршованим супроводом

Мої вихованці мають улюблений варіант ігор із клавесами — ігри з віршованим супроводом. Він підходить для всіх вікових груп. Що старші діти, то складніші можна застосовувати тексти, ритмічні рисунки й рухи. У ритмічних віршованих вправах із клавесами я інтегрую одразу декілька розвивальних завдань. Зокрема, діти:

·        виконують ігрові рухи;

·        знаходять різні прийоми звуковидобування на клавесах;

·        промовляють віршовані тексти, використовуючи різні інтонації та тембри голосу;

·        координують власні рухи з діями партнерів по грі — розвивають комунікативні навички.

Візьмемо простий вірш: «Вийшов дощик погуляти». Діти починають вигадувати, як можна обіграти ці слова, а я за потреби підказую. З’являються варіанти: ритмічно крокувати, тупотіти, шльопати і водночас стукати клавесами. Передати характер дощику можна й різною інтонацією голосу. Дрібний дощ — тихий, тоненький голос, сильна злива — гучний, низький. Якщо дощик тільки почався, промовляємо слова повільно, а якщо вже ллє сильно — пришвидшуємо слова. Радісно спостерігати, як діти вигадують, фантазують і при цьому поступово говорять усе виразніше й правильніше, ритмічніше грають на клавесах.

Під час ігор із клавесами діти накопичують різноманітний руховий, слуховий, креативний досвід. Згодом вони можуть самостійно складати і розповідати історії, вигадувати й відтворювати ритми. Віршовані вправи з використанням клавесів допомагають поліпшувати дикцію та пам’ять, тренувати виразне й емоційне мовлення. Головне ж — ця форма роботи нескладна, доступна для всіх дітей. Додайте до вашої фахової картотеки ігри із клавесами — та отримуйте задоволення й користь разом із вихованцями.