Український дитячий музичний фольклор у нашому житті.

Його вплив на розвиток дитини.
Особливо актуальним для українського народу сьогодні є збереження
національних традицій, української мови, сакрального мистецтва, що
становить код нації.
Музичний фольклор – це народна музично-поетична творчість, частина
набутку народної спадщини минулого, власне музично-поетичний фольклор,
перш за все вокальна (пісенна), інструментальна, вокально-інструментальна і
музично-танцювальна творчість народу. У музичному фольклорі виражені
етичний та естетичний ідеали народу, найважливіші принципи народної
педагогіки. Однак, український фольклор, сформований на трипільській
культурі у 6-4 ст. до н.е., найбагатший.
Із традиційним народним побутом міцно пов’язане художнє явище, що
дістало у фольклористів назву дитячий фольклор. Як суттєва частина
загальнонаціональної народної творчості від народних обрядів і вірувань з
глибини віків бере початок дитячий музичний фольклор. Певною мірою
продовжуючи існувати і нині, в різних своїх жанрах він відображає динаміку
людського життя в усьому розмаїтті його форм, починаючи з колиски.
Український дитячий музичний фольклор – це найцікавіший, доступний
багатофункціональний матеріал для виховання дітей дошкільного віку,
сутність якого полягає в наданні дитині перших відомостей про оточуюче
середовище, передачі суспільних моральних цінностей і культури свого
народу через прості форми фольклорного матеріалу. За своєю природою
дитячий фольклор є скерованим на вдосконалення потреб дитини у
спілкуванні з батьками, ровесниками, іншими людьми, а також спрямованим
на поглиблення, саморозвиток та виховання практичного життєвого досвіду
особистості.
Українська нація вважається однією з наймузичніших у світі. А отже
процес засвоєння національного музичного фольклору дітьми дошкільного
віку ґрунтується на наявності у них загально - музичного інстинкту,
природних схильностей, що закладені генетично. Синкретичні жанри
дитячого музичного фольклору створюють умови для природного
формування музичних здібностей у дітей з раннього віку, позитивно
впливають на підвищення інтелекту, становлення й творчу самореалізацію
особистості.
Музично-естетичне виховання, засноване на використанні фольклорних
здобутків, має універсальний характер, може ефективно використовуватися в
роботі з дітьми різного віку та ступеню розвитку. Вплив засобами дитячого

музичного фольклору активізує центри уваги, пам’яті, мислення, мовлення,
водночас гармонізує особистість.
Фольклорний матеріал орієнтує дитину на успішність навчання та
здоровий спосіб життя. Втім, зрозуміло, що виховний ефект
використовуваного дитячого музичного фольклору в навчальному процесі
досягається завдяки спеціальному добору музично-фольклорного
навчального матеріалу, його систематизації й поданню дітям через музичні
образи, поєднання слухового й візуального сприймання знань у здійсненні
малятами музично-ігрової діяльності.
Метою музично-естетичного виховання дітей дошкільного віку засобами
національного дитячого музичного фольклору є становлення духовного світу
особистості, створення умов для формування внутрішньої потреби суб’єкта у
неперервному вдосконаленні та в реалізації своїх мистецьких здібностей та
творчих можливостей.
Я вважаю, навчити дошкільнят глибоко сприймати, естетично
повноцінно осмислювати музично-фольклорні твори, міркувати над їх
психологією, співвідносити почуте чи самостійно виконане з власними
уявленнями і загальнолюдськими цінностями є головним завданням
виховання дітей дошкільного віку на матеріалі українського дитячого
музичного фольклору.
Сім’я для українців – то святий вузол, яким сполучаються люди в
суспільстві, хранителька національних звичаїв і традицій, вихователька
дитини як творчої особистості. Виховання – це, насамперед, засвоєння
кожною особистістю духовної культури рідного народу, його національного
духу, способу життя. Слово «виховання» в українців, очевидно, пішло від
«ховати», тобто уберегти від небезпеки, хвороби, «лихих» очей, поганого
впливу. Від родини йде життя люди