Вікові особливості музичного розвитку дитини

Музичному розвитку дитини слід приділяти увагу з раннього ві-

ку, однак потрібно враховувати, що на різних етапах психологічного

та фізичного становлення дитина виявляє різні здібності, можли-

вості, задатки, що відповідають конкретним особливостям певного

вікового періоду.

Перший рік життя. З перших днів життя у дитини розвиваєть-

ся слухова чутливість. Немовля може розрізняти дуже схожі звуки,

відрізняє звук людського голосу від інших звуків. Здатне розрізняти

музичні тембри і загальне забарвлення (інтонацію), найхарактерні-

шою ознакою якого є благозвучність/не благозвучність звучання.

Завдяки музичному слуху з мішанини звуків дитина вирізняє окремі

блоки – "музичні фрагменти", композиції яких утворюють слова. У

2–3 місяці життя проявляється увага до мелодії, на відміну від нему-

зичних звуків. Піврічна дитина здана слухати музику лише протягом

15–20 секунд у зручній для неї позі. У першому півріччі життя в

дитини закладаються передумови розвитку основних музичних

здібностей: відчуття ритму, ладу, здатність до слухового уявлення,

що виражається диференційованою реакцією дитини не лише на

загальний характер музики, а й на її ритмічну структуру

Наприкінці першого року життя малюк, слухаючи спів

дорослого, підлаштовується своїм лепетом до його інтонацій.

Другий рік життя. Сприймаючи музику, діти виявляють яскра-

во контрастні емоції: веселе пожвавлення чи спокійний настрій.

Слухові відчуття більш диференційовані: дитина розрізняє високі й

низькі звуки, голосне і тихе звучання і навіть темброве забарвлення

(грає металофон чи барабан). Народжуються перші, свідомо відтво-

рювані співочі інтонації; підспівуючи дорослому, дитина повторює

за ним закінчення музичних фраз пісні. Вона оволодіває найпрості-

шими рухами: плеще в долоньки, притупує, крутиться під звуки

музики

Третій і четвертий роки життя. У дітей розвивається музичне

сприймання: уміння вслуховуватися в музику, запам’ятовувати й

розрізняти особливості її звучання. Спостерігаються також індиві-

дуальні відмінності в слуховій чутливості. Наприклад, деякі діти

навіть можуть точно відтворити нескладну мелодію. Продовжується

розвиток слуху й голосу дитини. Вона вчиться підспівувати голосу

дорослого та інструменту, грати в музичні ігри, пов’язуючи при

цьому власні рухи із загальним характером музичного твору. Цей

період розвитку характеризується прагненням до самостійності. У

дитини з’являється бажання займатися музикою, активно діяти. До

чотирьох років діти можуть самостійно, при незначній допомозі

дорослого проспівати маленьку пісеньку.

Четвертий рік життя. У цей період відбувається накопичення

музичних вражень, розвивається здатність слухати музику, пізнавати

знайомі пісні та інструментальні п’єси. Діти зацікавлено ставляться

до музики, за допомоги дорослого можуть визначати її загальний

настрій. Діти здатні розрізняти в п’єсах регістри, тембри, звучання

2–3 інструментів, нескладний ритм, контрастну динаміку, музику

спокійну та бадьору. Улюблені твори дитина сприймає особливо

радісно, починають з’являтися перші музичні уподобання.

П’ятий рік життя. Характеризується активною допитливістю

дітей. Це період запитань: "чому?", "чого?". Дитина починає осмис-

лювати зв’язок між явищами й подіями, може робити найпростіші

узагальнення. Вона спостережлива, здатна визначити характер музи-

ки (весела, радісна, спокійна); звуки (високі, низькі, голосні, тихі);

розрізняє швидку й сповільнену частини п’єси; інструменти, на яких

програється мелодія (фортепіано, скрипка, баян). Дитині зрозумілі

вимоги: як потрібно проспівати пісню, як рухатися в спокійному

хороводі і як – у рухливому танці. Голос у цьому віці набуває дзвін-

кості, рухливості. Співочі інтонації стають стійкішими, але потребу-

ють постійної підтримки дорослого. Налагоджується вокально-слухова

координація. Освоєння основних видів руху (ходьби, бігу, стрибків) дає

можливість дітям ширше використовувати їх в іграх і танцях.

Шостий рік життя. Це період підготовки дітей до школи.

Старший дошкільник має вже відносно багатий слуховий досвід.

Його слухова увага стає стійкішою, він уміє розрізняти й диферен-

ціювати звуки. На основі здобутих знань і вражень про музику діти

можуть не тільки відповісти на запитання, а й самостійно охарак-

теризувати музичний твір, розібратися у його виражальних засобах,

відчувати різноманітні відтінки настрою, передані музикою. Дитина

може цілісно сприймати музичні образи, що дуже важливо і для вихо-

вання естетичного ставлення до навколишнього світу. У цьому віці ще

більше зміцнюється голосовий апарат, розширюється і вирівнюється

діапазон, з’являється більша співучість, дзвінкість. Пісні, танці, ігри

виконуються самостійно, використовуються елементи творчості.

Індивідуальні музичні інтереси і здібності виявляються яскравіше

Розуміння вікових особливостей музичного розвитку дає змогу

педагогові уточнити послідовність завдань і змісту музичного вихо-

вання дітей на кожному віковому етапі. Розвиток у дітей музичних

здібностей ставить перед педагогом відповідні завдання, що реалі-

зуються за добору чітко продуманих методів навчання