Педагогічна система Марії Монтессорі
Педагог і філософ Марія Монтессорі (1870–1952) була першою
в Італії жінкою-лікарем. Працюючи на початку своєї кар’єри з
дітьми із затримкою психічного розвитку, вона розробила власний
метод розвитку органів чуття, який згодом почала застосовувати у
практиці раннього розвитку здорових дітей. Педагогічна система
Марії Монтессорі базувалася на ідеях вільного виховання, тобто
дитиноцентризму, в якому неприпустимим є будь-який авторитар-
ний тиск на дитину, а домінує повага до її особистості. Згідно з тео-
рією Марії Монтессорі, існує особливий світ дитинства, і розвиток
дитини підпорядковується законам природи. Виховання за її мето-
дом можна охарактеризувати однією фразою: "вільна праця дитини
в спеціально створеному розвивальному середовищі", яке має сти-
мулювати дитину до саморозвитку, самовиховання. Тож недаремно
ключова ідея педагогічної системи Марії Монтессорі є такою:
"Допоможи мені зробити це самому". Хоча Марія Монтессорі не була
музикантом, проте вона чітко розуміла важливість музики для гармо-
нійного виховання дитини. Великого значення вона надавала розвит-
ку музичного слуху як передумові формування мовлення дитини.
Одним з базових сенсорних матеріалів у методиці Марії Мон-
тессорі є дзвіночки, робота з якими має на меті розвинути гостроту
слухового сприйняття, закладеного природою у кожній людині.
Музичне виховання дитини повинне базуватися на еталонах музич-
ного звуку. Таким Марія Монтессорі вважала звук дзвіночків. Роботу
з дзвіночками діти сприймають як гру – граючись зі звуком, вслухо-
вуючись у нього, "наповнюючись" ним, роблять самостійні відкриття.
Також Марія Монтессорі розробила додаткові матеріали для напи-
сання та читання нот. За її методом діти, окрім дзвіночків, мають
грати на металофоні. Цей інструмент має 15 білих та 10 чорних
призм з металевими пластинами, які за звучанням відповідають
малій та першій октаві. Особливість цього металофону в тому, що
призми не з’єднані між собою: це дає змогу розбирати металофон на
складові звуки (аналіз), складати звукоряд знову (синтез), а також
створювати нові звукоряди. Ці методи роботи допомагають прище-
пити дітям інтерес до творчого пошуку та любов до музики.
Для розвитку вміння розпізнавати відтінки шуму – сприймання
і диференціації різних шумів, а також розвитку дрібної моторики,
слухової пам’яті, – М. Монтессорі використовувала шумові коро-
бочки, наповнені сипучими речовинами: від піску до гальки та
камінців різних розмірів. Невід’ємним та ефективним засобом роз-
витку тонкого слуху та уваги дитини стали так звані "уроки тиші".
На цих уроках діти мали змогу відкривати світ нових м’яких звуків
навколо себе, вчитися насолоджуватися тишею, регулювати гуч-
ність свого голосу, контролювати себе. За спостереженнями Марії
Монтессорі, коли декілька дітей грають у "тишу" – це їх зближує.
Педагог вважала, що "тиша" сприяє духовному розвитку дітей.